Взагалі поняття «мобільність» виникає в протезуванні на підставі Наказу Міністерства соціальної політики України №37 від 20.01.2015 року. У цьому Наказі затверджено Порядок визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи з порушеннями функцій нижніх кінцівок. У ньому визначено 5 ступенів таких функціональних можливостей. Спрощено їх і називають мобільністю. Вони лічаться від 0 до 4. Ступінь 0, або нульова мобільність взагалі не стосується протезування. Протезування можливе лише при встановленні 1-го ступеню та вище.
Якщо стисло, то:
- ступінь 1 (значні обмеження) встановлюється, коли людина здатна до пересування у приміщенні з додатковою опорою, на протезі;
- ступінь 2 (помірні обмеження) встановлюється при необмеженій здатності до пересування в приміщенні та обмеженій здатності до пересування поза приміщенням;
- ступінь 3 (легкі обмеження) встановлюється при необмеженій здатності до пересування поза приміщенням / необмеженому переміщенні у відкритому просторі;
- ступінь 4 (немає обмежень) встановлюється при необмеженій здатності до пересування без додаткової опори поза приміщенням з особливо високими вимогами.
Навіщо все це? Відповідь проста. Ступінь функціональних можливостей особи з порушеннями функцій нижніх кінцівок впливає на функціональність протезно-ортопедичних виробів, якими забезпечується зазначена особа. Іншими словами, чим вище ступінь (мобільність), тим більш функціональні комплектуючі можна встановити на протез. Передусім це стосується колінних вузлів та/або штучних стоп.
Для оцінювання функціональних можливостей використовуються спеціальні тести, зміст яких також визначено у вищезгаданому порядку. Оцінювання на нашому підприємстві здійснюється лікарем ортопедом-травматологом.